Машутці

В відсутності всього, в невір'ї, в неприйнятті,
У коливанні, у блуканні та згасанні,
Коли не тільки невідомий шлях, але й свої діяння,
Так хочеться тепла, спокою та всезнання!

Надія нам дарує образи та смисли,
Які самі себе малюють на полотні
І образ цей набуде форми,
З якою ти зустрінешся пізніше.

Узрій та усвідом написану картину.
Себе побач у ній, та не забудь
Про крихкість того світу
В якому зіткано полотно
З тендітних ниток, що не є реальні.

Стрімко та швидко прийде відповідь до тебе
На запитання, що не ставив ти ніколи.